Всі ми родом з дитинства… Ми пам’ятаємо своїх бабусь, мам, а з цими споминами пов’язані якісь картинки з дитинства: як бабуся бережно складала в скриню красиву хустку, напинала свою найкращу в свята, вкривала плечі в прохолодну осінь та зиму. Звичайно, у кожного свої власні спомини, але вони пов’язують нас як українців, родинам яких притаманна любов до улюбленої народної прикраси – хустки.
Барви літніх квітів художники відтворили в малюнках на хустках, а жінкам завжди хочеться виглядати красивими, привабливими, ніжними. Тому кожна жінка мріє мати красиву хустку, а чоловіки дарують любов, тепло мамі, бабусі, сестрі, дружині разом з хусткою. І стає ця прекрасна річ магічним оберегом родини.
Чудову нагоду доторкнутись до історії української хустки надала студентам і працівникам Наукової бібліотеки НПУ ім. М. П. Драгоманова унікальна жінка – Людмила Іванівна Грабовенко, показавши безцінну колекцію хусток.
Кожна хустка з колекції має свою унікальну історію, яку Людмила Іванівна розповідає з таким натхненням і тонким відчуттям долі кожної родини, яка подарувала цінну річ у колекцію. Затамувавши подих аудиторія слухала легенди, які зберігає в собі кожний родинний оберіг: скільки дітей врятувала мамина хустка від голоду, холоду, зберегла життя коханим, які вірили в магічність хустки, бо віра – найсильніше почуття в житті людини. Слухачі настільки наповнились вірою в магічність хустки, якій триста років, що майже всі відвідувачі доторкнулись до магічної хустки, задумавши своє потаємне бажання. Як стверджує Людмила Іванівна, воно збувається.
Ми бажаємо здійснення мрій всім. Нехай віра в найкраще підтримує вас і надає сили на життя. Миру і злагоди в родинах. Людмила Іванівна як Посол миру своєю колекцією знайомить з українськими традиціями не тільки своїх співвітчизників, а й весь світ, відкриваючи іншим народам красу української душі, любов до родини, життя.
Шановній Людмилі Іванівні висловлюємо щиру подяку за цікаву зустріч. Бажаємо поповнення Вашої колекції новими історіями з життя родинних оберегів.
27 жовтня 2015 року.