30 січня – 1 лютого 2014 року в рамках днів науки НаУКМА відбулась Друга Міжнародна Конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху», участь в ній взяли директор Наукової бібліотеки НПУ ім. М. П. Драгоманова Савенкова Л. В. та заступник директора Юрєєва А. П. Співорганізаторами конференції були Національний університет «Києво-Могилянська академія», Інститут післядипломної освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Українська бібліотечна асоціація. Громадська організація ЕЛІБУКР (Електронна Бібліотека України), Громадська організація «Українське Фулбрайтівське Коло».
Конференція була представлена двома сесіями: Наукова комунікація з точки зору дослідників, видавців, бібліотекарів (модератор: Тетяна Ярошенко) та Електронні ресурси для науки і освіти (модератор: Олена Грет).
В доповідях учасників висвітлювались надзвичайно важливі та нагальні теми, що турбують науковців та бібліотекарів, особливо університетських. Наведемо короткий перелік тем конференції:
- Сучасне бібліотекознавство: нові тенденції;
- Проект «Наукова періодика України»: поточний стан та перспективи розвитку;
- Науко - та бібліометричні оцінки фундаментальних досліджень;
- Інституційний депозитарій: виклики часу та шляхи становлення.
Особливу увагу та зацікавленість учасників конференції привернули теми, присвячені наукометричним базам даних SCOPUS,Web of Science, ORCID.
В своїй доповіді Пьотр Голкевіч, менеджер з продажів в Центральній та Східній Європі, представник компанії Elsevier (Нідерланди) розповів про наукометричну базу даних для дослідників SCOPUS, яка існує в Європі з 2005 року. Це закрита база даних (тобто, щоб отримати доступ до неї, необхідно її передплатити), яка індексує наукові видання з різних галузей науки. Важливо зазначити, що SCOPUS не є видавництвом, вона включає в свій реєстр індексовані наукові видання, які відповідають певним стандартам якості.
53 українські журнали включені до бази даних, але тільки 27 з них активні. Щоб дізнатись, які журнали включені, потрібно увійти http://info.scopus.com.
Науковцям наукометрична база наданих дає цілий ряд можливостей:
- Вибрати журнал для публікації (база визначає імпакт-індекс журналу);
- Знайти співавтора, встановити професійні зв’язки з науковцями, що займаються тією ж проблемою, створити наукові групи;
- Подати заявку на гранти;
- Стати цитованим, якщо опублікуєтесь в індексованому базою виданні.
SCOPUS підтримує наступні функції: пошук, аналіз, порівняння даних, визначення рівню цитованості автора та багато інших. Визначений імпакт-індекс журналу науковцю дає можливість вибрати найкращий журнал для публікації, а бібліотекарям – вирішити, який з журналів варто передплатити. Передплативши SCOPUS, можливо використовувати SciVal – новий інструмент, що допомагає визначити стратегічну політику наукової діяльності інституції: створити порівняльну базу авторів, груп авторів, при цьому використовуючи більше, ніж 20 технологій для порівняння. Можлива функція отримання на електронну пошту автора інформації про всі зміни, які відбуваються в даних окремого автора, групи авторів, тощо.
На даний момент в Україні передплачений доступ до бази SCOPUS має Національний університет імені Т.Г. Шевченка.
Велику увагу привернули доповіді Сергія Парамонова та Олега Уткіна, представників Компанії Thomson Reuters (США). Зокрема С. Парамонов, спеціаліст з інформаційних ресурсів Thomson Reuters для наукових досліджень, розповів про інформаційну платформу Web of Science, яка об’єднує різні бази даних. Особливість Web of Science полягає в тому, що вона до своїх баз включає тільки ті журнали, які є найбільш шанованими в світі. На інтерфейсі Web of Science представлені різноманітні види пошуку: по ключовим словам, прізвищу автора, також є можливість звуження пошуку. Можливо сортувати результати для виявлення закономірностей і тому подібне. База даних проводить аналіз бібліографічних даних. Створює звіти з цитування авторів, груп авторів і т. д. Визначає індекс Гірше, створює персональний профіль автора, надсилає на електронну пошту автора інформацію про будь які зміни в цитуванні.
Система Web of Science об’єднує декілька баз даних, в яких представлені 24 000 журналів з усього світу, 12 500 з них є так званим Золотим стандартом. Для відбору журналів існують дуже суворі критерії відбору. Якщо журнал відповідає цим критеріям, він може розраховувати на можливість потрапляння до бази Web of Science. Варто зазначити, що в базу Web of Science включені 17українських журналів з імпакт-фактором від 0 до1.
Підписка на Web of Science надає допомогу в підготовці статті до друку, створенні бренду дослідника. Також пропонує участь в безкоштовних онлайн-семінарах, та перегляд вебінарів у запису.
Система Web of Science повністю закрита. Необхідна підписка для користувачів.
На даному етапі тривають перемовини щодо можливості підписання на користування системою Web of Science в Україні. Підписання угод можливо тільки з організаціями. А саме консорціумами університетів, яких існує два типи: відкритий – такий, що не має певної кількості учасників в консорціумі, але несе самостійно повну відповідальність за ризик несплати і валютні кошти, та закритий - в якому зазначено кількість користувачів (такому типу консорціуму Компанія Thomson Reuters віддає перевагу).
Раді проінформувати читачів бібліотеки, що з 1 квітня 2014 року Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова через консорціум ELibUkr буде надано тестовий доступ до системи Web of Science на 2 місяці.
Хочеться сказати про виступ Дениса Солов’яненка, к.і.н., наукового співробітника НТТУ «Київський політехнічний інститут», який представив проект «Наукова періодика України». Основними завданнями для проекту на 2014 рік є оновлення бізнес-логіки на базі рішень OJS 3.0, глибоке впровадження ORCID (єдиний реєстр вчених світу), розширення підтримки технологій DOI, впровадження контрольованого словника установ, розробка та впровадження схем класифікації. Д. Солов’яненко розповів про наявні ресурси проекту «Наукова періодика України» (до речі громадського, нефінансованого) – 7 співробітників (3 програмісти, 2 аналітики та системний адміністратор). Сподіваємось, що створення власної української бази даних науковців буде значним кроком на шляху просування української науки в світовий науковий простір. Бажаємо проекту успіху.
Юрєєва А. П.